Please wait...
Фізособа зареєструвалася ФОП-єдинником і планує провадити медичну діяльність (надавати платні медичні послуги). Чи потрібно під час розрахунків готівкою з пацієнтами відразу застосовувати РРО? За яких умов він необов’язковий?
Газета «Приватний підприємець» № 16, 2021 г.
Дійсно, у разі проведення розрахункових операцій під час надання платних медичних послуг, які п. 61 підр. 10 р. ХХ ПКУ віднесено до ризикових, єдинник незалежно від обсягу доходу має застосовувати РРО/ПРРО.
Безперечне звільнення від РРО/ПРРО в такому разі можливе тільки за умови, що до оплати не приймаються готівкові гроші або банківські картки, а за послуги пацієнти розраховуються тільки безготівковим способом, а саме:
– гроші переводяться з розрахункового рахунку клієнта на рахунок ФОП без задіяння банківської картки;
– готівкові гроші вносяться в касу банку для наступного зарахування на рахунок ФОП;
– гроші переводяться на рахунок ФОП через банківський ПТКС (термінал самообслуговування).
Водночас для ФОП, які здійснюють надання послуг, з 10.12.2020 р. з’явилася додаткова підстава РРО/ПРРО не застосовувати. А з’явилася вона завдяки новому п. 14 ст. 9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265), який дозволяє працювати без РРО/ПРРО “при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів”. Як бачимо, формулювання п. 14 для звільнення від застосування РРО/ПРРО не обмежує формату надання послуг. Тобто вони можуть надаватися як очно в кабінеті лікаря, так і в будь-якому іншому режимі – онлайн або офлайн. Головне, аби було дотримано вимог до форми їх дистанційної оплати.
Як роз’яснив НБУ у своїх листах від 15.01.2021 р. № 57-0010/3184 та від 30.12.2020 р. № 57-0009/80572, до систем дистанційного обслуговування треба відносити Приват24, Ощад24 тощо, а до сервісів переказу коштів – монобанк, Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay тощо, які дають можливість покупцеві оплатити послуги дистанційно.
Очікувано, що податківці почали чинити опір цьому, стверджуючи, що в разі надання ФОП-єдинником медичних послуг застосування РРО/ПРРО є обов’язковим на загальних підставах і дистанційні розрахунки за них – не виняток. Такий висновок міститься в листі ДПСУ від 05.04.2021 р. № 1357/ІПК/99-00-07-05-01-06.
З цими твердженнями можна сперечатися, оскільки вони не відповідають закону. Аргументація така. Як відомо, дію норми п. 61 підр. 10 р. ХХ ПКУ, яка містить перелік ризикових видів діяльності єдинників, для яких застосування РРО/ПРРО обов’язкове незалежно від обсягу доходу, обмежено до 1 січня 2022 року. З цієї дати залишиться тільки п. 296.10 ст. 296 ПКУ, який звільняє від РРО/ПРРО лише першогрупників, а всіх інших єдинників зобов’яже їх застосовувати. До того ж на них однаково будуть поширюватися як обов’язки, так і пільги, передбачені Законом № 265. Це означає, що всі без винятку єдинники 2–4-ї груп, що надають послуги, будуть зрівняні в частині звільнення від РРО/ПРРО під час їх дистанційної оплати згідно з п. 14 ст. 9 Закону № 265 (зокрема, медичні).
Чому зараз, у перехідний період, податківці не визнають права єдинників-медиків користуватися цим звільненням – незрозуміло. Логіка відверто порушена. Сперечатися чи ні – вирішувати ФОП.
Отже, ФОП-єдинник, який надає медпослуги, може обійтися без РРО/ПРРО лише за умови, що клієнти розраховуються з ним безготівковим способом. Це правило працює як 2021 року, так і в майбутньому. У разі готівкових розрахунків і розрахунків банківською карткою однозначно касовий апарат потрібно застосовувати. У разі розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів поточного року без РРО/ПРРО потрібно бути готовим відстоювати свою позицію перед податківцями, але починаючи з 2022 року такий формат розрахунків РРО/ПРРО не вимагає.
Анна АЙВАЗОВА, редактор
