Використання музики в Інтернеті: розмір роялті

Газета «Приватний підприємець»

Я – підприємець. Для просування своєї продукції планую створити рекламний відеоролик із використанням пісні одного відомого закордонного виконавця й запустити його на YouTube-каналі та на моїй сторінці в Instagram. Хочу використовувати саме цю пісню, до того ж на постійній основі. Як це робити на законних підставах?

Твори мистецтва, зокрема музичні композиції, є інтелектуальною власністю, тож у них завжди є власник. Правовласниками музики є особи, які володіють авторським правом (автори слів та музики) і суміжними правами (виконавці та виробники фонограм).

В Україні відносини правовласників і підприємців регулює Закон України від 23.12.93 р. № 3792-XII “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон), який зобов’язує підприємців отримати дозвіл та сплачувати винагороду (роялті) за використання музики в комерційній діяльності. Без виконання цих вимог використання музики є незаконним і спричиняє юридичну відповідальність.

Комерційним використанням опублікованих із комерційною метою фонограм, відеограм, їхніх примірників та зафіксованих у них виконань є пряме чи опосередковане використання зазначених об’єктів суміжних прав шляхом публічного виконання (публічного сповіщення, кабельної ретрансляції) фонограми або її примірника чи публічної демонстрації відеограми або її примірника.

До осіб, які здійснюють комерційне використання, належать юридичні особи, які здійснюють кабельну ретрансляцію, публічне сповіщення шляхом трансляції та ретрансляції таких об’єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та радіо­мовлення або через Інтернет, зокрема провайдери програмної послуги, а також інші суб’єкти господарювання.

Отже, використання підприємцем пісні відомого виконавця у відеороликові, який буде запущений у рекламних цілях у мережі Інтернет, є комерційним.

Хто дає дозвіл на використання музики?

Законом передбачено створення організацій колективного управління (ОКУ), які діють від імені правовласників на підставі одержаних від них повноважень на управління правами. Однією з них є Українська ліга авторських та суміжних прав (УЛАСП) (https://ulasp.org/).

ОКУ уповноважена надавати дозволи на використання музики шляхом укладання ліцензійних угод із підприємцями. Її діяльність полягає в збиранні авторської винагороди (роялті), її розподілові та виплаті зібраних коштів правовласникам.

Укладаючи угоду з ОКУ на використання музики, підприємець має переконатися, що він отримує право використовувати саме такий музичний твір. Для цього він повинен звернути увагу на наявність в ОКУ свідоцтва, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України; перелік чинних угод із правовласниками й каталогів творів, переданих в управління, та наявність угод із правовласниками на передавання в управління як авторського права, так і суміжних прав.

Хто платить за музику?

Роялті мають сплачувати всі суб’єкти господарювання, які використовують музику шляхом публічного виконання, демонстрації чи публічного сповіщення.

Таке використання полягає у відтворенні музичних творів за допомогою будь-яких технічних засобів або живому виконанні в місці, відкритому для вільного відвідування необмеженою кількістю осіб. І не має значення, який саме технічний пристрій є джерелом звуку – музичний центр, радіо чи телеприймач, комп’ютер, планшет чи мобільний телефон.

Як визначити розмір роялті?

Розрахунок ставки роялті входить до компетенцію ОКУ на підставі постанов КМУ від 18.01.2003 р. № 71 та № 72, а також ст. 47 Закону. Зазвичай установлюються фіксовані ставки роялті, а розмір авторської винагороди розраховується для кожного закладу індивідуально, зважаючи на його тип, площу приміщення та кількість місць для сидіння.

У нашому ж випадку музичний твір буде відтворюватися не в ресторані чи магазині, а під час перегляду рекламного відеоролика, у якому він використовується. Інакше кажучи, відтворення музики починається під час запуску ролика будь-яким користувачем мережі Інтернет (відвідувачем YouTube-каналу або сторінки в Інстраграм).

Мінімальна ставка роялті за публічне сповіщення або ретрансляцію творів науки, літератури та мистецтва, зокрема зафіксованих у фонограмах та (або) відеограмах, установлена в розділі додатка 1 до постанови № 72.

Так, під час публічного сповіщення таких творів у передачах кабельного телебачення, радіомовлення або через Інтернет, мінімальна ставка становить 5% доходів, одержаних із того виду діяльності, у процесі якої відбувається публічне сповіщення. Така винагорода (роялті) нараховується й виплачується залежно від тривалості публічного сповіщення або ретрансляції.

Сплата авторської винагороди не обкладається ПДВ та відноситься до складу витрат підприємця, що використовує музику в своїй комерційній діяльності.

Порушення та покарання

Порушення авторського права та (або) суміжних прав може загрожувати порушникові:

• відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права та (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
• відшкодуванням збитків, завданих таким порушенням;
• виплатою компенсації, сума якої визначається судом.

Для цього суд має ухвалити відповідне рішення (ст. 52 Закону). Ініціювання судового розгляду входить до компетенції ОКУ, представники якої мають повноваження фіксувати факти позадоговірного використання музики.

Порядок припинення порушень авторського права та (або) суміжних прав із використанням мережі Інтернет визначено ст. 52¹ Закону.

Під час фіксування порушення авторського права та (або) суміжних прав, вчиненого з використанням мережі Інтернет, представники ОКУ мають право звернутися до власника сайту та (або) вебсторінки, де розміщено або іншим чином використано відповідну електронну (цифрову) інформацію, із заявою про припинення порушення.

Розгляд такої заяви, виявлення порушника та застосування до нього заходів впливу відбувається в порядкові, визначеному цією статтею Закону.

Анна АЙВАЗОВА, редактор