Please wait...
У пункті 23 даного документу зазначено про те, що будуть робити зі спрощеною системою оподаткування: «ми прокладемо шлях до реалізації конкретних заходів, спрямованих на усунення довготривалих структурних перешкод для мобілізації надходжень (наприклад, надто широких і щедрих спрощених режимів)».
Таке формулювання чітко показує відношення та сприйняття ССО з боку української фіскальної влади.
По-перше, є неприхований намір усунути спрощений режим як шкідливий для мобілізації надходжень до бюджету. Й це попри те, що за останні чотири роки ССО була надмірно обтяжена додатковими регуляціями в рамках детінізації: примусом використання касових апаратів, товарним обліком для ризикових груп товарів (первинні документи на придбання товару), поверненням під час війни штрафів у сфері розрахунків та ще й планується повне розкриття банківської таємниці про рахунки ФОПів.
Але цього все одне виявилося недостатньо.
По-друге, держава вважає діючі умови спеціального податкового режиму для малого та мікробізнесу (ММБ) невиправдано преференційними, а саме: широкими (чимало суб'єктів господарювання перебуває на ССО безпідставно) та щедрими (ставки єдиного податку є надто низькими).
У новому дослідженні Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи «Світовий досвід застосування спрощених режимів оподаткування мікро та малого бізнесу» було проаналізовано практику низки країн, а саме Польщі (що стала наразі базовим прикладом), Румунії, Чорногорії, Ірландії, Болгарії, Італії, а також Молдови та Грузії (у попередній роботі на цю тему було оглянуто Естонію, Індію, Казахстан, Німеччину, Норвегію, ПАР, Словаччину та Чехію).
Зведена таблиця спрощених режимів оподаткування окремих країн
Як видно з наведеної таблиці, у більшості розглянутих країн, навіть найбільш розвинутих, застосовуються ті чи інші спеціальні режими для мікробізнесу, зокрема самозайнятих.
Більш того, для останньої категорії окремо впроваджують спеціальні «надспрощені» форми оподаткування — Польща (Незареєстрована діяльність), Румунія (Уповноважена фізична особа), Чорногорія (Єдина ставка). При цьому спрощені режими у більшості випадків не містять вимоги ведення повного товарного обліку, подекуди мають виключення у фіскалізації, та навіть менші ставки оподаткування, ніж єдиний податок в Україні. Водночас фіксується величезна різноманітність існуючих спрощених режимів.
Отже поточна українська ССО не виглядає ані екзотичною, ані аномальною. Більш того еяких моментах є однією з найзручніших для ММБ та найпростіших. Тим більш, Україна наразі конкурує з іншими країнами. Насамперед ЄС за кваліфікованих українських працівників та підприємців (3,8−4,7 млн українців за кордоном). При цьому, кращі податкові умови на ССО залишаються однією з небагатьох переваг України перед більш розвиненими країнами. За інших рівних умов, українські біженці обиратимуть країни з більшим платоспроможним попитом, з діючим верховенством права та кращими публічними благами.
Таким чином, ССО в Україні сьогодні в цілому не потребує кардинального переформатування (окрім чіткого визначення критерії трудових відносин, що закриє відповідну прогалину), вона успішно виконує свої соціальні (масово створює робочі місця, невеликим коштом та без необхідності державного втручання) та податкові функції (динаміка сплати єдиного податку є зростаючою), а реальні масштаби зловживань є невеликими, порівняно з іншими схемами уникнення оподаткування.
Варто залишити спрощену систему оподаткування у спокою, а зусилля спрямувати на мінімізацію великих податкових схем.
