Цитата(kordon @ Jan 9 2010, 01:47 PM)
Добрый день!
у меня с 12.01.10 проверка органамы защиты прав потребителя, уведомление получил как полагается за 10 дней (перед новым годом подарок :-)),
занимаюсь фото услугами (печать фото, фото на док., фототовары, и.т.д. (товары обязательной сертификации не подлежат (комп. флешки, фоторамки, фотоальбомы, батарейки,диски, ну короче разная мелочь), уголок оформил как полагается (закон о защите прав потреб., книга жалоб, инструкция по предоставлению фото услуг, короче вроде все как надо)
подскажите что они проверяют, в основном к чему они придираются и т.д. (ЕН, наемных сотрудников нет)
на форуме ничего толком найти не могу.
заранее спасибо!
Фрагмент из статьи за 2006 год, в сатье изложено все по сути,хотя есть изменение-теперь контролеры предупредили вас о своем визите заранее,все нижеперечисленные документы имеют статус действующих.
• Закон про захист прав споживачів – Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 01.12.2005 р. № 3161-IV.
• Порядок проведення перевірок – Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 р. № 311.
• Положення № 169 – Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, затверджене наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.10.2003 р. № 169.
• Указ про дерегулювання – Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98.
Права та обов'язки перевіряючих Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок перевіряючі мають право:
1) безперешкодно відвідувати і обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання.
Від себе додамо, що обстеження приміщень провадиться тільки у присутності посадових осіб підприємства;
2) відбирати в установленому Кабінетом Міністрів України порядку зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості.
Порядок відбору зразків на сьогодні затверджено постановою КМ України від 02.04.94 р. № 215. З 1 січня 2007 року зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, відібрані для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи, оплачуватимуться за рахунок коштів держбюджету. Але якщо перевіркою чи експертизою буде встановлено факт реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої, то суб'єкт, якого перевіряють, повинен буде відшкодувати витрати держбюджету (п. 3 ст. 26 Закону про захист прав споживачів). На сьогодні оплата вартості таких зразків і вартості експертизи здійснюється за рахунок коштів суб'єктів, яких перевіряють;
3) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію;
4) одержувати безкоштовно копії необхідних документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції, а також супровідних документів на продукцію, що перебуває на реалізації;
5) застосовувати в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, і вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності та притягнення до відповідальності винних у порушенні прав споживачів.
Також додамо, що під заходами, які застосовуються перевіряючими до порушників, слід розуміти дії, зазначені в пп. 6–13 ст. 26 Закону про захист прав споживачів (див. розділ статті «Чим загрожують результати перевірки»).
Права та обов'язки суб'єктів перевірки Перелік прав тих, кого перевіряють, викладено в п. 1.5 Порядку проведення перевірок. Суб'єкти перевірки мають право:
1) вимагати від посадових осіб дотримання вимог законодавства України під час здійснення ними державного контролю;
2) знайомитися з документами, що є підставою для проведення перевірки;
3) не допускати до проведення перевірки посадових осіб, у яких відсутні належним чином оформлені документи для проведення перевірки;
4) знайомити посадових осіб із переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю суб'єкта господарювання, і вимагати їх нерозголошення;
5) одержувати і знайомитися з матеріалами перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством;
6) надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення, що додаються до акта перевірки;
7) оскаржувати в установленому законом порядку дії посадових осіб під час проведення перевірок і видані приписи про припинення порушень прав споживачів.
Порядок проведення перевірки Перш ніж перейти до порядку проведення перевірки (тематичної або позапланової), нагадаємо, що перевірка проводиться без попереднього попередження посадових осіб про її початок. Тому не виключено, що перевіряючі відвідають суб'єкта господарювання, коли він цього зовсім не чекає.
Перед початком перевірки перевіряючі можуть негласно здійснити закупівлю продукції, що продається, або здійснити будь-який інший метод контролю наглядового характеру. І лише після таких контрольних процедур поінформувати керівника підприємства або його заступника про мету перевірки. У разі відсутності керівника (власника) чи особи, яка його замінює, інформують особу, яка здійснює реалізацію продукції. Інформування відбувається шляхом пред'явлення посвідчень і направлення на перевірку. Сама ж негласна (контрольна) закупівля здійснюється відповідно до Порядку проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари, затвердженого постановою КМ України від 02.04.94 р. № 215**.
Після цього перевіряючі одержують відомості про: назву підприємства; поштову адресу; номери телефону (факсу); прізвище, ім'я та по батькові керівника (власника); дозвільні документи на здійснення певного виду діяльності; режим роботи; дані, зазначені у свідоцтві про держреєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків; банківські реквізити. Зауважимо, що такі дані мають право надати лише керівник (власник) суб'єкта господарювання чи особа, котра його замінює. Це прямо зазначено в п. 2.2 Порядку проведення перевірок.
Документальне оформлення перевірки
За результатами перевірки складається акт за формою, затвердженою наказом Держстандарту України від 27.11.2000 р. № 679.
Зміст порушення, викладений в акті, має бути конкретизовано та викладено відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів і документів не допускається.
Незаповнені місця в акті перекреслюються значком «Z». Скорочення слів, назв, крім загальноприйнятих абревіатур, не допускається. Виправлення в акті допускаються лише за умови їх погодження підписом осіб, які беруть участь у перевірці.
Акт складається у двох примірниках і підписується посадовим особами, які проводили перевірку, особами, які брали участь у перевірці, та особами, у присутності яких проведено перевірку та яких ознайомлено з актом. Поруч з підписом осіб зазначаються їх прізвища та ініціали. До основного акта (форма № 1) може бути додано й додаткові акти:
– акт відбору зразків товару (форма № 2);
– акт контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, надані послуги (форма № 3).
За результатами перевірки керівнику вручається припис про припинення порушень прав споживачів, що є невід'ємною частиною акта перевірки. Заходи припису щодо усунення виявлених недоліків має бути сформульовано конкретно і в стислій формі. Строки виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей підприємства, умов його діяльності, кількості та характеру порушень.
Якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надасть письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконає такого припису, керівник органу у справах захисту прав споживачів приймає рішення про проведення повторної перевірки. А це вже загрожує серйознішими наслідками для суб'єкта перевірки.
Чим загрожують результати перевірки
За результатами перевірки відповідно до виявлених порушень перевіряючі можуть скласти протокол про здійснення адміністративного правопорушення. При цьому мають право:
1) заборонити реалізацію споживачам продукції:
– на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність до вимог нормативних документів;
– на яку в нормативно-правових актах або нормативних документах установлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);
– увезеної на територію України без документів, що підтверджують її належну якість;
– на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;
– що є фальсифікованою;
2) припинити відвантаження та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, – до усунення виявлених недоліків;
3) тимчасово призупинити діяльність суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), які систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, – до усунення виявлених недоліків;
4) опломбувати в порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, а також несправні засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів;
5) подати до суду позов про захист прав споживачів;
6) передати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання або досудового слідства;
7) накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів. Справи про адміністративні порушення розглядаються за місцезнаходженням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальних органів.
Зауважимо, що всі зазначені вище рішення перевіряючих повністю відповідають пп. 6–13 ст. 26 Закону про захист прав споживачів.
Перелічені рішення може бути скасовано керівником органу у справах захисту прав споживачів тільки у випадку, якщо їх буде визнано недійсними (прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства). Ну, а як ви розумієте, це можливо, тільки якщо суб'єкт господарювання оспорюватиме такі рішення.
Згідно з п. 5.4 Порядку проведення перевірок дії посадових осіб під час проведення перевірок, а також приписи про припинення порушень прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарювання у 14-денний строк від початку проведення перевірки чи отримання припису. Такі скарги подаються до органу у справах захисту прав споживачів, що проводив перевірку. У свою чергу, керівник цього органу протягом трьох робочих днів зобов'язаний переслати скаргу з відповідними матеріалами перевірки та своїми поясненнями до найвищого органу в порядку своєї підпорядкованості. При цьому суб'єкт господарювання може подати скаргу і до суду.
Також зауважимо, що, крім усіх зазначених вище рішень, при порушенні законодавства про захист прав споживачів до порушників можуть застосовувати штрафи. Штрафи накладаються на підставі ст. 23 Закону про захист прав споживачів. Власне порядок накладення і стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів затверджено постановою КМ України від 17.08.2002 р. № 1177.