Уважаемые коллеги!
У нас началась плановая проверка, ситуация - четко по данной теме. Просят товарные остатки, дебиторскую и кредиторскую задолженность. Мы заняли вежливо-отмороженную позицию, тянем время

Ради интереса отправила запрос в консультационный центр ГНА (idd@sta.gov.ua) и вот какие получила ответы (см. ниже)
Очень хотелось бы услышать комментарии участников форума!
Ваше запитання:
Підкажіть, будь-ласка, чи повинна фізична-особа підприємець, платник єдиного податку та одночасно платник ПДВ, вести облік залишків товарів та облік дебіторської та кредиторської заборгованості з контрагентами? Якщо так, то якими законодавчими документами це передбачено і в якому вигляді повинен вестися подібний облік (картки складського обліку, оборотні відомості, реєстри тощо)?
Відповідь на запитання:
Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-Вр „Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями (далі - Закон).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8¹ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами - суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками ПДВ, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, як і для платників ПДВ - юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 із змінами і доповненнями (далі – Порядок) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 3.4 Порядку), оскільки, як визначено п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
При цьому слід враховувати, що ст. 51 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ), виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Статтею 4 Указу визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат, які підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, а також порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюється Державною податковою адміністрацією України. Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 N 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" (далі - Порядок) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 N 752/4045.
Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій фізичні особи - суб'єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть книгу обліку доходів та витрат (ф. N 10), в якій обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу) ", "чистий доход".
Крім того, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727» у разі, коли суб'єкт малого підприємництва - фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97).
Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
При цьому, облік ведення операцій з поставки та придбання товарів здійснюється за допомогою Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, порядок ведення яких затверджено наказом ДПА України від 30.06.05 № 244 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.05 за N 770/11050) із змінами та доповненнями.
Крім того, слід зазначити, якщо фізична особа – підприємець прийме рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ, то відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97 платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або у поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, повинні здійснювати облік товарних залишків, відповідно до норм Закону № 168/97.
Вот такие дела...