Подскажите пожалуйста!
Идет налоговая проверка (СПД физ лицо на общей системе и плательщик НДС).
Действительны ли норма естественной убыли для Чпшников ( налоговая это категорически отрицает) и доначисляет обятельства по НДС на эти списания.
И второе: аренда произв.площадей включена в состав налогового кредита, но в этом периоде производство еще не работало, соответсвенно доходов непосредственно с данных площадей не имело, правомерно ли снятие сумм арендной платы с налогового кредита??

Думаю, что налоговая права.
Если можно, то покажите товар на остатке. А там где аренда, то надо хоть 1 грн выручки.

дело в том что выручка то была, только ссылаются они на то что предназначались эти площади все ж таки для производства, которое на тот момент еще не работало.

по первому вопросу налоговая права. А по второму можно поспорить: 1.Можно написать пояснение о том, что шла необходимая подготовка к производственному процессу, тут нужно красиво и убедительно пофантазировать, а может быть описать действительность. 2. Сейчас нет под рукой ЗУ №168/97 (ст.7.4 если память не изменяет ), но сошлитесь в той же пояснительной на то, что в налоговый кредит идет весь НДС, подтвержденный налоговыми накладными, независимо от того, был в том периоде доход или нет. Такая привязка действительна по валовым расходам, к НДС это не имеет отношения.

А я считаю, что неправомерно пытаются снять НК по НДС!
Нормы естественной убыли (кстати утвержденные) распространяются на всех, независимо от формы собственности и организационно-правового оформления.
Если есть оформленные в соотвтествии с этими нормами акты на списание (за подписью соотв. комиссии), то уменьшить доход есть все основания!
Налоговый кредит на суммы убыли лучше не трогать, тогда и нет вопроса по доначислению обязательства.
И по аренде тоже вопрос интересный, а что значит не было дохода?!
Ведь в аренду площадь взята для осущ. дея-ти, которая фактически и осуществлялась!
И тем более производство! Цикл производства может быть долгим и не вписываться в месяц!
Стойте на своем! Оснований для неучета аренды нету!
Договор есть, налоговые накладные есть! Производство осуществлялось!

Дело в том, что сначала ЧП занимался торговлей, арендовал склад, затем решил попробовать себя в производстве, арендовал произв. помещения(расторгнув договор аренды склада), в этом месяце были продажи, но как понимаете производтство еще не работало. Соответственно НО - по продажам, а кредит (по аренде произв. площадей), вот они и тешатся что мол это другой вид деятельности и в кредит этого периода может включатся только кредит, связанный с непосредственным получением дохода от этого вида деятелньости.

" Положення статі 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині
підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із
операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами
або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі)
безпосередньо отриманий дохід."
Предприниматель ведет свою деятельность на свой страх и риск, если товары по любым причинам испортились и не могут принести доход - то на такие потери нельзя уменьшать облагаемый доход (может его вообще в личных целях потребили) - соответственно не будет и налогового кредита по НДС.

А что у Вас за группа товаров?

стройматериалы (стекло)

А за НК с аренды можно побороться, утверждая что длительность расходов способствовала получению дохода в конкретном периоде. Можно полгода что то производить, а потом в одном месяце все продать.





Все так, но до той поры пока эти товары хотя бы есть в наличии у предпринимателя. А если использовали не в производственных целях, то НК сторнируйте .

Может ли налоговая САМА провести инвентаризацию у предпринимателя? Не готова ответить. По юр лицам надо присутствие должностных лиц, кот могут быть все время заняты Прозондируйте этот вопрос и настаивайте , что весь товар в наличии. А если какие то записи в книге - так это ошибочно.


Нормы убыли то распространяются, да только и с расходов снимаются и соответственно с НК.

и еще следом вопрос, как правильно акт подписать?"Подписано с возражениями" - нужно ли их описывать прямо в акте или потом уже в 10-ти дневный срок???

Вообще то подпись говорит об ознакомлении и ВСЕ. Но в спорных случаях ( особенно для суда) лучше написать "по вредному"
Напишите "С Актом ознакомлена" и подпись. По желанию можно добавить"возражения предоставлю в ..."

Действительно, не зависимо чего Вы там напишете в акте (даже "отказываюсь от подписи"), всё равно это не остановит доначисления! Только апеляция или суд!

в трехдневный срок после подписания акта можете подать акт разногласия в произвольной форме на начальника ГНИ. Скорее всего это ничего не изменит, отпишутся фразами из акта. Вам дадут ответ и вынесут решения по начисленным налогам и штрафным санкциям. А потом апелляция в район, потом в область, дальше Киев. Если и это не поможет - суд. Что удобно - на сроки всех процедур обжалования нет необходимости платить суммы, дочисленные актом проверки.

Подскажите пожалуйста, каковы сроки для написания акта по проверке. Проверка по расхождениям в разрезе контрагентов (я попала во второй список плательщиков НДС). Инспектор принесла сама запрос 20,02,09 и обязала предоставить необходимые документы в 15-ти дневный срок. Я ей их принесла 03,03,09 - ждем-с...

Вам вручили направление на проверку?! У Вас должен остаться экземпляр такого напрваления!
И в нем указано срок проверки! Если не дали напрвление - требуйте!!!
В любом случае внеплановая проверка не более 5 дней от даты направления на проверку!!!
Ругайтесь! И требуйте!

Цитата из ЗУ "Про державну податкову службу в Украини":
"Стаття 111. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
(частину шосту статті 111 доповнено пунктом 9
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
(статтю 111 доповнено частиною сьомою
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

(частина восьма статті 111 у редакції
Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

(частина дев'ята статті 111 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

(частина десята статті 111 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

(частина одинадцята статті 111 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

(частина дванадцята статті 111 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.

(Закон доповнено статтею 111 згідно із
Законом України від 12.01.2005 р. № 2322-IV"

Этими проверками (по контрагентам), меня чуть ли не каждый месяц задалбывают. Та же история, что и со встречными проверками (так называемыми). Проверки по контрагентам- это не проверки, а всего лишь запросы. Коль запрос есть, на него нужно ответить, как сочтете нужным и не заморачиваться.
Поскольку законодательно не предусмотрены такие проверки, то налоговая пользуется внутренними инструкциями, они несовершенные и неоднозначные, поэтому в каждой налоговой свои методы. Одни присылают официальные запросы, на которые даю ответ. А в другой инспекции-приношу инспектору подтверждающие документы , она убеждается, как правило, в правильности моего налогового кредита и все. И мне не надо тратить время на описания.

Да, все правильно - понесла подтверждающие документы, а это получилось 3 квартала (запрос из налоговой на проверку трех месяцев - март, апрель, сентябрь; ссылка на приказ ГНАУ № 266). При мне проверять не стали, т.к.: "трудоемко, нужно дня два на квартал плюс время на написание акта". Только что-то долго убеждаются в правильности и налогового кредита и обязательств. Сроков получается всетаки никаких не предусмотрено?

Они будут писать акт внеплановой проверки!
А для этого срок - 5 дней от выписанного направления на проверку!!
Я же писала выше!

Как они могут писать Акт внеплановой , если это ни какая не внеплановая , и даже не плановая, и даже не проверка. У них же запрос
Вы сами дали выписку из Закона. Для внеплановой кроме направления нужно решение суда.



Скажите правильно (это важно)- у вас запрос о предоставлении какой-то информации, или у вас направление на проверку (тогда-какую ?)

Запрос, о виде проверки и сроках ни слова. На мой вопрос :"плановая-неплановая", ответ : "согласно Приказа ГНАУ №266".
В консультационном толком не ответили, раз 266 - то в сроках не уверены, сказали перезвонить.

Вот я об чем и говорю, что никакой проверки нет. Вам достаточно дать пояснення на запрос, где убедительно ответьте на их нестыковки (если речь о нестыковках по контрагентах идет). Ведь причин нестыковок очень много- на практике уже убедились, к примеру- банальные ошибки бухгалтеров в указании ИНН. Главное чтобы у вас были документальные подтверждения правильности поданных данных в Декларациях и дод.5

А о приказе 266 почитайте хотя б вот здесь http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=1890

Вывод такой- приказ- это внутренний документ, которым пользуются налоговики за неимением ничего другого, выше приказа- Закон или решение суда