Добрый день всем!

Подскажите, пожалуйста, чем чревата следующая ситуация: ЧПЕН, деятельность - оказание услуг. Услуга оказана, получил проплату по безналу,
но ни договора, ни акта выполненных работ нет - вообще ничего. И там уже не допросишься, т.к. руководство сменилось.
Чем это чревато при проверке?
Заранее спасибо.

Для Вас - ничем.

Ясно, спасибо.

если отсутсвует документ подтверджающий выполение работ (акт) - то могут потребовать возврата средств за неоказанную услугу

Кто может потребовать, плательщик или налоговая?

потребовать может плательщик, перестрахуйтесь, восстановите документы

ОК, спасибо.

ну и что, что плательщик требует, а где написано, что я должна вернуть деньги? есть ли что-то законодательное по этому поводу?

Элементарно - когда вы получали оплату, в назначении платежа были указаны услуги или товар. Если у вас нет актов, то значит и нет доказательства оказания услуг или поставки товаров, а значит к вам есть претензии, которые в судебном порядке можно решить в пользу вашего заказчика.

Вопрос спорный!
Если хотиче изутить тему -прочтите форум :
Документальное подтверждение источников прибыли!

P/S. Прсто нихочу повторяться - на форуме очень много написано!

Если нет договора, на основании которого исполнитель обязан был оказать услуги за которые перечислены деньги, то никто ничего потребовать от исполнителя НЕ МОЖЕТ. В том числе и возврата денег. Акты о приёмке выпролненных работ составляются только как дополнения к ДОГОВОРУ которого не было и нет.

И вообще, а может перечисление денег с указанием что это плата за услуги - это вообще провокация.
Отсутствие Договора скорее может стать проблемой для заказчика при списания им средств за эти услуги в затраты.

Не давайте такие советы Затребуют обратно как ошибочно зачисленные, зачем лишние процессы в судах между субъектами, хватает мороки и с государством Поэтому оформляйте акты, расходные накладные и тд и тп как это предусмотрено действующим законодательством

А на основании чего заказчик вам платил, вы просто счет выписали? Рекомендую, если есть печать этого Заказчика, отсканировать и самому создать акт. Люди дело говорят - ушлые есть, могут и претензии предъявить

Если дойдет дело до разбирательств,что мало вероятно (при выполненнх работах, оказанных услугах) подделка документа выяснится,вот тогда у Вас будут проблемы,Если Вы выдали счет .его оплатили (в тексте платежки указали оплата или предоплата по счету № от , договору и т.д.) у Вас проблем нет ,тем более что где-то говорилось об оплате т.е. работа выполнена услуги оказаны.
Отнесению на валовые расходы ,расходов связанных с плательщиками ЕН посвящены три п. в ст. 7 и один в ст 11 Закона о прибыли.У вашего контрагента возникнут проблемы при первой же документальной проверке.и вот тогда Вы на них отиграетесь.

Какие я даю советы ? Вы тему внимательно читали ? Её автор написал, что договора нет.
Всё что я написал выше вытекает из того, что договора нет.
Так говорит Закон, а не мой совет.

А если договор на эти работы, товары, услуги есть, то тогда ОБЯЗАТЕЛЬНО готовить все акты и сопровождающие документы к ним и требовать чтобы заказчик их подписал.
А задним числом без Договора упаси Вас Боже что-то делать и писать.
ИМХО.

Если можете, ссылку на закон

Вопрос поставлен неверно.
Покажите где и в каком законе написано, что Вы обязаны выписывать какие-либо документы будучи единоналожником оказавшим какие-либо услуги без заключения договора с заказчиком ? Нет такого нигде и никто не имеет права с Вас это требовать.
Есть другой момент в недавних изменениях Закона, что Вы обязаны иметь документы на товары, поставляемые госпредприятиям. И делать Вам заказы без заключения с Вами договора эти предприятия не имеют права. Так что, есть договор, должны быть и все сопроводительные к нему документы. И это не вчера появилось.

Насчёт ссылок, я их не регистрирую. Прочитал что-то новое, отметил для себя, что нужно так делать и всё.

@@Документооборот - неотъемлемая часть деятельности любого субъекта хозяйствования. Каждая хозяйственная операция должна быть подтверждена документом. Определение термина "документ" содержит ст. 27 Закона Украины от 02.10.92 г. № 2657-XII "Об информации", согласно которой документом может являться предусмотренная законом материальная форма получения, хранения, использования и распространения информации путем фиксации ее на бумаге, магнитной, кино-, видео-, фотопленке или на другом носителе. При этом первичный документ - это документ, содержащий в себе исходную информацию, а вторичный - представляющий результат аналитико-синтетической и иной переработки одного или нескольких документов.

Согласно требованиям ст. 9 Закона Украины от 16.07.99 г. № 996-XIV "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине" (далее - Закон о бухучете) основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы, фиксирующие факты осуществления таких хозяйственных операций и составляемые при их проведении, а если это невозможно, то непосредственно после завершения таких операций.

Порядок создания, принятия и отражения в бухгалтерском учете, а также хранения первичных документов, учетных регистров, бухгалтерской отчетности предприятиями независимо от форм собственности (кроме банков) и бюджетными организациями устанавливается Положением о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденным приказом Минфина от 24.05.95 г. № 88 (далее - Положение № 88). Кроме этого, в целях практического применения можно пользоваться более подробно составленной Примерной инструкцией по делопроизводству в министерствах, других центральных органах исполнительной власти, совете министров АР Крым, местных органах исполнительной власти, утвержденной постановлением КМУ от 17.10.97 г. № 1153 (далее - Инструкция № 1153), которая, в отличие от Положения № 88, детализирует порядок оформления, согласования, утверждения и хранения служебных документов.

Согласно п. 2.1 Положения № 88 первичными документами являются письменные свидетельства, фиксирующие и подтверждающие осуществление хозяйственных операций (фактов предпринимательской и другой деятельности, влияющих на состояние имущества, капитала, обязательств и финансовых результатов), включая распоряжения и разрешения администрации (владельца) на их проведение. Например, при передаче имущества должна быть составлена накладная (письмо Минфина от 27.01.2006 г. № 31-34000-30-27/1450), при внесении дополнительного капитала в уставный капитал первичные документы должны содержать данные о лице, осуществляющем такой взнос, содержание и денежную оценку взноса, дату и подписи лиц, принимавших участие в операции внесения и принятии дополнительного капитала (письмо Минфина от 29.04.2005 г. № 31-04200-30-16/8066).

Хозяйственные операции отражаются в бухгалтерском учете методом сплошного и непрерывного документирования. Для контроля и упорядочения обработки информации на основании первичных документов могут составляться сводные документы. На основании первичных документов осуществляются записи в учетных регистрах. Эти документы служат основанием для осуществления бухгалтерского учета хозяйственных операций.

Наличие правильно оформленных первичных документов для субъектов хозяйствования необходимо, в первую очередь, для подтверждения понесенных затрат и включения их в состав валовых расходов (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закона о прибыли), включения сумм НДС в состав налогового кредита (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закона об НДС) и пр. Для физических лиц такие документы необходимы для того, чтобы защитить свои права при приобретении, например, некачественного товара.

Таким образом, определяющим моментом при решении вопроса относится тот или иной документ к первичным, является наличие в нем фиксации (подтверждения осуществления) хозяйственной операции.

Не являются первичными документами, в частности:

- счет или счет-фактура. Этот документ не фиксирует какую-либо хозяйственную операцию, а носит только информационный характер. Кроме этого, форма счета (счета-фактуры) не относится к типовым формам, утверждаемым Госкомстатом (см. письма Минфина от 09.07.2007 г. № 31-34000-20/23-4579/4800 и от 27.11.2006 г. № 31-34000-20-23/25136);

- распоряжения руководителя предприятия подтверждают разрешение работникам предприятия на осуществление той или иной операции. Этот документ не фиксирует самого факта осуществления хозяйственной операции;

- смета на выполнение работ. Этот документ по своему предназначению и содержанию является плановым документом, который не содержит фактические данные о расходах, поэтому во время составления сметы не возникает никаких изменений в структуре активов и обязательств, собственном капитале предприятия (см. письмо Госкомпредпринимательства от 17.02.2009 г. № 1378).

Уже восстановил все документы - контрагент не дурак оказался, зачем ему лишняя головная боль...
Спасибо всем за советы.
Только одного не понял: "А задним числом без Договора упаси Вас Боже что-то делать и писать."
Что именно тут подразумевается - чего нельзя делать и писать??

Да вообще лучне ничего задним числом не писать и не делать, даже с договором - это общее правило.

А по вопросам заключения и не заключения договоров, хозяйсвенный кодекс в помощь.

Глава 20. ГОСПОДАРСЬКІ ДОГОВОРИ

Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання

1. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

2. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках – затверджувати типові договори.

3. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

4. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

5. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

6. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

У разі якщо для створення можливості постачання електроенергії, газу за технічними умовами постачальника за рахунок споживача (інвестора, забудовника) або його силами збудовані додаткові мережі (об'єкти), у договорах про постачання зазначеної продукції (послуг) передбачаються передача збудованих мереж (об'єктів) постачальнику і відшкодування забудовнику, інвестору витрат на їх будівництво.

Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180. Істотні умови господарського договору

1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

4. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності – в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

6. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

7. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорів

1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

5. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

6. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Вы подменяете одни Законы другими.
ФОП-ы на фиксированном и на Едином налоге не ведут бухгалтерский учёт.
Указом Президента "Об упрощённой системе учёта и отчётности" они от этого ОСВОБОЖДЕНЫ.
Этим Указом отменена обязательность ведения ими бухгалтерского учёта и всего того, о чём Вы написали выше. Это заложено даже в названии Указа.
Изучите внимательно этот Указ и не применяйте к нему неприменимые Законы.
Если бы было иначе, налоговые на всех просторах нашей Украины драли бы нас за неведение бухучёта как сидоровых коз.

В нашем законодательстве, к сожалению - для одних, и к счастью для других, очень много чего не определено и не согласованно одно с другим.
Рекомендуя коллегам вести правильно ДОКУМЕНТООБОРОТ предострегаю таким образом не от наездов налоговой, а от того что их могут "КИНУТЬ" такие же "субъекты предпринимательской деятельности" только более "ушлые" и осторожные.