Если Вам предъявлено требование долга, то необходимо в 10-дневный срок обязательно обжаловать его в суде. После этого срока требование будет считаться согласованным (с молчаливого вашего согласия) и через исполнительную систему долг будет стребован !!!
Если ПФУ подаст на вас за неуплату в суд, то вам еще повезло! Сразу подавайте встречный иск. Дело по иску к вам будет приостановлено до рассмотрения вашего иска к ПФУ.

образец:
Господарський Суд .................. області
.........................................................(адреса)

Суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа
ФИО...............................................................,
..................... р.н.,
мешкає: м. ........ ........................ області,
вул. ........... буд. ...... кв. ..........
інд. Код ....................

до відповідача:

Управління Пенсійного фонду України
в місті .....................
.........(индекс), м. ....... .................. області,
вул. ............................, ................
р/р ....... в .......................... (банк)
м. ................, МФО ..................
код ........................


“Про скасування вимоги про сплату боргу
від ................ р. у сумі ...... грн. .... коп.”

П О З О В Н А З А Я В А.

Я, ........ ......... ....., зареєстрован(а) у виконавчому комітеті ........ міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності ... ....... 200 .... року.
Згідно ст.ст. 11, 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. (в подальшому - Закон 1058-IV) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності є застрахованими особами, страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
У 200... р., з ...... по ......., я працювал(а) на загальній системі оподаткування і, згідно ст. 19 Закону 1058-IV, сплачувал(а) страхові внескі, нараховані на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Розмір страхових внесків встановлено Законом “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 12.06.97 (в подальшому - Закон 400/97-ВР) та Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003 р., зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 (в подальшому - Інструкція 21-1), яка, згідно п. 1.1 цієї ж Інструкції, розроблена відповідно до Закону 400/97-ВР.
Розмір ставки страхових внесків, згідно пункта 2 ст. 4 Закону 400/97-ВР та першого абзацу пункта 4.3 Інструкції 21-1, у 2005 році був встановлений 32 % від об’єкту оподаткування.
Згідно річної декларації за 200... рік, мій чистий доход склав суму ....... грн. ... коп., з якої я сплатил(а) страхові внескі у сумі .... грн. .... коп. (32%). Сума страхових внесків перераховувалась мною до Пенсійного фонду авансовими платіжами протягом 200.... р.
..... ...... 200.... р. мною був здан річний звіт до Пенсійного фонду.
... .... .200... Управлінням ПФУ в м. ......... був складений Акт перевірки повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування приватним підприємцем ......... ...... ....... (в подальшому - Акт перевірки), яким встановлено, що помісячно сплачені страхові внескі менш мінімального страхового внеску. За цими результатами зроблено донарахування внесків до мінімального страхового внеску, тобто мова йде про доплату до суми страхових внесків, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
... .... .200 .... р. Управлінням ПФУ в м. ...... була складена Вимога про сплату боргу до мене у сумі ..... грн. ..... коп.
Акт перевірки і Вимогу я не оскаржил(а) в установлені терміни, бо у мене в той час не було доказів.
Вважаю Вимогу про сплату боргу від ... ..... 200 .... року у сумі ..... грн. .... коп. не законною, не обґрунтованою, а тому підлягаючою скасуванню з підстав, викладених нижче.
Для розгляду цих підстав, обгрунтовуючих донарахування (доплату) по Акту перевірки, можна вибрати місця нормативних документів, де згадується про сплачені страхові внескі за місяць не менші, ніж мінімальний страховий внесок. Такими місцями є друге речення другого абзацу пункта 5.3.2 Інструкції 21-1, перший абзац п. 1 та перший абзац п. 3 ст. 24 Закону 1058-IV, підпункт 2 пункту 8 Прикінцевих положень цього ж Закону.
Друге речення другого абзацу пункта 5.3.2 Інструкції 21-1 суперечить Закону 1058-IV, бо в цьому місці Інструкції мова йде про розмір страхових внесків за місяць. Згідно п. 1 і 2 ст. 18 Закону 1058-IV розмір страхових внесків встановлює Верховна Рада України (за пропозицією Кабінета Міністрів України), але не правління Пенсійного фонду України. Тобто, правління ПФУ встановило, що розмір страхового внеску за місяць повинен бути не менше, ніж мінімальний страховий внесок і цією дією звузило моє право сплатити страхові внескі від будь-якої суми доходу у розмірі 32% згідно п. 2 ст. 2 та пункта 2 ст. 4 Закону 400/97-ВР (відповідно якого і розроблена Інструкція 21-1). Ніяких обмежень на таку дію для мене в цьому Законі немає, як немає в ньому розміру страхового внеску не меншого, ніж мінімальний страховий внесок. Таким чином, правління ПФУ порушило не тільки ст. 18 Закону 1058-IV, а також ст. 22 Конституції України, в якій говориться: “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”. Далі, у 2005 р. правління ПФУ збільшило порушення вказаних законів, зробив внесення до другого речення другого абзацу пункта 5.3.2 Інструкції 21-1 у вигляді вставки “у якому платник мав чистий доход” (постанова правління ПФУ від 31.01.2005, реєстрація в Мінюсті 15.02.2005 за №233/10513). Вставка вказує на підприємців, працюючих на загальній системі оподаткування. Встановлений розмір страхових внесків у другому реченні другого абзацу пункта 5.3.2 Інструкції 21-1 суперечить встановленому розміру страхових внесків у п. 4.3 цієї ж Інструкції та обмежує дію відсотків (ставки).
В підпункті 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону 1058-IV вказується, що страхові внескі, які перераховуються до солідарної системи, сплачуються на умовах і в порядку, визначених цим же Законом, та в розмірах, передбачених Законом 400/97-ВР. У випадку категоричного трактування продовження підпункту 2 “але не менше мінімального страхового внеску” виникають аналогічні суперечності у діях законів (розглянуто вище), що тягне за собою порушення ст. 22 Конституції України.
Такі аргументи, як здійснення доплати до суми страхових внесків, щоб ця сума була не меншою мінімального страхового внеску, випадки доплати та заради чого робляться ці страхові внескі, дають підставу для розгляду ст. 24 Закону 1058-IV, в якій пояснюються відношення страхового внеску та мінімального страхового внеску, і де в першому пункті також говориться про страхові внескі у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. У разі звертання уваги до п. 3 ст. 24 вказаного Закону, знімаються суперечності підпункта 2 пункту 8 Прикінцевих положень з цим же Законом.
Пункт 3 ст. 24 є ключовим в Законі 1058-IV. У ньому використовуються вирази фомальної логіки “Якщо ..., то ...”, що встановлюють певну залежність одного поняття (факту, явища, величини) від іншого і розглядаються взаємозв'язки між об'ємом страхового стажу, сумою сплачених страхових внесків, доплатою і мінімальним страховим внеском. Таким чином, між цими поняттями встановлено причинно-наслідковий зв'язок, що полягає в наступному: від загальної суми сплачених страхових коштів залежить розмір страхового стажу.
Частиною страхового стажу (періоду) може бути повний або неповний місяць роботи. Сума сплачених страхових внесків за місяць не менша, ніж мінімальний страховий внесок є умовою зарахування в страховий стаж повного місяця роботи. Зарахування в страховий стаж неповного місяця роботи (у вигляді періоду), що зменшує стаж вцілому, відбувається тільки після визначення його розміру за формулою Тп = Св : В, а причиною, від якої залежить здійснення цих дій, є наявність доплати до суми сплачених страхових внесків за місяць.
Доплата здійснюється у тому випадку, коли місячний страховий внесок менше мінімального страхового внеску. Доплата є різницею між мінімальним страховим внеском і сумою сплачених страхових внесків. Згідно терміну ст. 1 Закону 1058-IV, страхові внескі - це кошти, сплачені на загальнообов’язкове пенсійне страхування, відповідно до цього Закону, а доплата, згідно другого абзацу п. 3 ст. 24 Закону 1058-IV, це частина загальної суми сплачених коштів за відповідний місяць. Доплата - можлива частина сплачених страхових коштів, а не обов'язкова. Згідно порядку, пункту 15.1 Інструкції 21-1 (діє відповідно до п. 3 ст. 24 Закону 1058-IV), доплата здійснюється за бажанням застрахованої особи, яка підлягала загальнообов’язковому пенсійному страхуванню (заява за додатком 28 цієї Інструкції). Якщо звертати увагу на дієслово “підлягала”, то це лише підтверджує необов’язковість доплати: Закон не забороняв застрахованій особі сплачувати страхові внескі без доплати до сроку обчислення стажу та пенсії. Посилань на те, що цією застрахованою особою не може бути підприємець, що знаходиться на загальній системі оподаткування, немає ні в Законі 1058-IV, ні в Інструкції 21-1. Також, посилань на те, що дія п. 3 ст. 24 Закону 1058-IV не розповсюджується на підприємця, що знаходиться на загальній системі оподаткування, у вказаному законі немає.
Такі факти як: необов'язковість доплати, можливість відсутності її як частини сплачених страхових коштів за місяць, що порівнюються з мінімальним страховим внеском, приводять до висновку, що місячний страховий внесок може бути менше мінімального страхового внеску.
Закон не може в своїх пунктах, статтях стверджувати і спростовувати що-небудь одночасно, створювати суперечності.
Пункт 3 ст. 24 Закону 1058-IV передбачає для платника страхових внесків право вибору при здійсненні своїх дій.
Необгрунтованість звернення до п. 5.3.2. Інструкції 21-1 перевіряється фактом виникнення суперечок та обмежень у використанні формули Тп = Св : В (пункт 3 ст. 24 Закону 1058-IV). Мінімальний страховий внесок (розмір “B”) можно використовувати лише для обчислювання страхового стажу, а не для встановлення розміру страхового внеску. У випадку використання “B” для встановлення розміру страхового внеску “Св” не меншій “В”, за приведеною формулою неможливим буде отримання результату в проміжку між нулем і одиницею, наприклад: 0,25 ; 0,5 і т. д., тобто обчислення величини неповного місяця роботи і, внаслідок чого, втратиться сенс застосування цієї формули.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 4 Закону “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 22 Конституції України, ст. ст. 6, 17, 49, 51, 56, 59, 162 КАС України,
П Р О Ш У :
Скасувати вимогу про сплату боргу від ... .... . 200 ... року у сумі ... грн. ... коп., пред’явлену мені Управлінням Пенсійного фонду в м. ........... .

Додаток: Копія свідоцтва про державну реєстрацію,
Копія заяви про реєстрацію в ПФУ,
Копія Акту перевірки,
Копія Вимоги про сплату боргу,
Копія розрахунку страхових внесків за 200 ... р.,
Копія річної декларації за 200 ..... р.,
Квитанція сплати державного мита (3 грн 40 коп).

Дата ........ ............................. ФИО.