Центральним органам виконавчої влади

(за списком)

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” інформує.

15 січня 2004 року набув чинності Закон України від 11.09.2003 № 1160-ІV “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (далі - Закон).

Законом встановлено, що регуляторна діяльність - це діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, Законом та іншими нормативно-правовими актами.

До регуляторних органів відносяться, зокрема, центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

Забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає (стаття 5 Закону):

-         встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів;

-         підготовку аналізу регуляторного впливу;

-         планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;

-         оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;

-         відстеження результативності регуляторних актів;

-         перегляд регуляторних актів;

-         систематизацію регуляторних актів;

-         недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;

-         викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта;

-         оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

До обов’язків регуляторних органів щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності відносяться:

1.      Планування діяльності з підготовки регуляторних актів (статті 7, 19).

Плани діяльності центральних органів виконавчої влади з підготовки проектів регуляторних актів (далі - Плани) формуються на основі затвердженого плану діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів.

Плани на наступний календарний рік затверджуються не пізніше 15 грудня поточного року та оприлюднюються, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Зміни до Плану вносяться у разі підготовки або розгляду проекту регуляторного акта, який не був внесений до Плану. При цьому відповідні зміни до Плану повинні бути внесені не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Відповідно до п.4.6 розділу “Складання та оформлення службових документів” Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АР Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153 План затверджується відповідними органами або посадовими особами, до компетенції яких належить вирішення питань, викладених у цьому документі.

Затвердження Плану здійснюється за допомогою грифа затвердження або виданням розпорядчого документа.

2.      Підготовка аналізу регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується розробником стосовно кожного проекту регуляторного акта до його оприлюднення з метою одержання зауважень та пропозицій.

Вимоги до підготовки аналізу регуляторного впливу встановлено статтею 8 Закону.

Методика проведення аналізу впливу регуляторного акта затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”.

3.      Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій (далі - оприлюднення проектів) (статті 9, 20).

Оприлюдненню підлягає кожен проект регуляторного акта разом з відповідним аналізом регуляторного впливу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Про оприлюднення проекту його розробник повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 Закону.

Вимоги до змісту повідомлення про оприлюднення проекту викладені у статті 9 Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення у спосіб, передбачений статтею 13 Закону.

При цьому розробник проекту регуляторного акта встановлює строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, який повинен бути не менше місяця і не більше трьох місяців з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, розробленого центральним органом виконавчої влади або його територіальним органом, та відповідного аналізу регуляторного впливу, надаються розробнику та спеціально уповноваженому органу або його територіальному органу.

4.      Здійснення відстеження результативності регуляторного акта (статті 10, 26 Закону).

Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності, які включають виконання заходів з відстеження результативності та підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності.

До повноважень центральних органів виконавчої влади - головних розробників проектів регуляторних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України або до компетенції яких належать питання, що регулюються цими регуляторними актами, належить забезпечення виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого Кабінетом Міністрів України, не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення цього звіту подається до урядового комітету, який схвалив проект цього регуляторного акта.

 Звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого центральним органом виконавчої влади або його територіальним органом, не пізніше наступного робочого дня з дня його оприлюднення передається до спеціально уповноваженого органу або його територіального органу відповідно.

Методика відстеження результативності регуляторного акта затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”.

5.      Перегляд регуляторних актів.

Перегляд регуляторного акта здійснюється (стаття 11 Закону):

-         на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта;

-         за ініціативою регуляторного органу, який прийняв відповідний регуляторний акт;

-         в інших випадках, передбачених Конституцією та іншими законодавчими актами України.

Результатом перегляду регуляторного акта може бути рішення про:

-         зупинення дії регуляторного акта;

-         визнання регуляторного акта неконституційним;

-         скасування регуляторного акта;

-         необхідність залишення регуляторного акта без змін.

Рішення про необхідність перегляду регуляторного акта на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності приймають (стаття 26 Закону):

-         урядовий комітет, який схвалив проект регуляторного акта або розробник проекту цього регуляторного акта;

-         регуляторний орган, який прийняв регуляторний акт.

6.      Оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності (стаття 14 Закону).

Регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.

На даний час Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 09.02.2004 № 150 “Про офіційне оприлюднення регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та їх посадовими особами, і внесення змін до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”, якою встановлено, що регуляторні акти, прийняті Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у мм. Києві та Севастополі державними адміністраціями, а також територіальними органами центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці  Крим,  областях,  мм. Києві та Севастополі,  районах, районах у мм. Києві та  Севастополі та їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в  офіційних  друкованих  виданнях  або друкованих засобах масової інформації  відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,    Київської та Севастопольської міських, районних, районних  у  мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій. Також цією постановою внесено відповідні зміни до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3 (3-2002-п) (Офіційний вісник України, 2002 р., № 2, ст. 57).

Крім того, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 19.03.2004 № 152-р “Про підготовку та оприлюднення щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної регуляторної політики органами виконавчої влади”. На виконання якого Держпідприємництвом України розроблюються методичні рекомендації щодо підготовки органами виконавчої влади інформації про здійснення ними державної регуляторної політики.

Центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи з метою реалізації повноважень у здійсненні державної регуляторної політики, покладених на них Законом, створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів (стаття 18 Закону).

Згідно статті 21 Закону всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом, а всі проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.

Процедурні питання погодження проекту регуляторного акта врегульовані статтею 21 Закону.

Для погодження до спеціально уповноваженого органу подаються:

-          проект регуляторного акта;

-          аналіз регуляторного впливу цього проекту;

-          копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Після розгляду проекту регуляторного акта та документів, що його супроводжують (термін розгляду не перевищує одного місяця з дня одержання проекту), спеціально уповноважений орган приймає рішення про погодження цього проекту або рішення про відмову в його погодженні. Це рішення не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття подається до органу, який розробив проект регуляторного акта.

У разі незгоди з рішенням про відмову в погодженні проекту регуляторного акта розробник цього проекту - центральний орган виконавчої влади може звернутися до спеціально уповноваженого органу, територіальний орган центрального органу виконавчої влади - до територіального органу спеціально уповноваженого органу, з ініціативою щодо утворення погоджувальної групи для проведення консультацій з метою усунення суперечностей. До складу погоджувальної групи входять представники розробника проекту регуляторного акта та спеціально уповноваженого органу.

Причинами відмови у розгляді проекту регуляторного акта спеціально уповноваженим органом може бути:

-          подання на погодження проекту регуляторного акта, який не оприлюднювався розробником цього проекту;

-          відсутність аналізу регуляторного впливу.

Розробник проекту регуляторного акта має право оскаржити рішення про відмову спеціально уповноваженого органу в погодженні проекту регуляторного акта. При цьому центральний орган виконавчої влади оскаржує таку відмову до урядового комітету, визначеного Кабінетом Міністрів України, а територіальний орган центрального органу виконавчої влади - до апеляційної регуляторної комісії.

Кабінет Міністрів України постановою від 3 березня 2004 року № 226 “Про затвердження Положення про апеляційну регуляторну комісію” затвердив відповідне Положення, у якому визначені організаційно-правові засади діяльності апеляційних регуляторних комісій, встановлено порядок їх створення та розгляду скарг регуляторних органів (територіальних органів центральних органів виконавчої влади) щодо відмови територіальних органів Держпідприємництва в погодженні проектів регуляторних актів.

Обставини, за яких регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою визначені у статті 25 Закону.

До них відносяться:

-          відсутність аналізу регуляторного впливу;

-          неоприлюднення проекту регуляторного акта;

-          неподання на погодження із спеціально уповноваженим органом або його відповідним територіальним органом проекту регуляторного акта;

-          прийняття спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом рішення про відмову в погодженні проекту регуляторного акта;

-          неприйняття урядовим комітетом або апеляційною регуляторною комісією рішення стосовно поданої розробником проекту регуляторного акта скарги щодо відмови в погодженні цього проекту спеціально уповноваженим органом чи його територіальним органом;

-          невиконання розробником проекту регуляторного акта рішення урядового комітету або апеляційної регуляторної комісії стосовно скарги щодо відмови в погодженні цього проекту спеціально уповноваженим органом чи його територіальним органом.

На забезпечення дотримання регуляторними органами принципів державної регуляторної політики спеціально уповноваженим органом (статті 27 - 29 Закону) провадиться експертиза регуляторних актів на їх відповідність вимогам статей 4, 5, 8 - 13 Закону (далі - експертиза).

Підставами проведення експертизи є:

-         відповідне звернення фізичних та/або юридичних осіб, їх об'єднань, а також консультативно-дорадчих органів, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання;

-         аналіз спеціально уповноваженим органом звітів про відстеження результативності регуляторних актів.

В результаті проведеної експертизи спеціально уповноважений орган приймає рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, яке може стосуватися регуляторного акта у цілому або окремих його положень.

Зазначене рішення не підлягає державній реєстрації в органах юстиції та не пізніше наступного робочого дня після його прийняття надсилається органу виконавчої влади, що прийняв регуляторний акт.

Регуляторний орган повинен або виконати дане рішення у двомісячний строк з дня його прийняття, або оскаржити (відповідно до статті 29 Закону) до урядового комітету, визначеного Кабінетом Міністрів України, протягом десяти робочих днів з дня його одержання.

Виконання рішення передбачає підготовку органом виконавчої влади (щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення) проекту акта про внесення змін до регуляторного акта або проекту акта про визнання регуляторного акта таким, що втратив чинність.

При цьому проект акта про внесення змін до регуляторного акта подається на погодження до спеціально уповноваженого органу не пізніш як за п’ять робочих днів до закінчення строку виконання рішення.

А у разі підготовки проекту акта про визнання регуляторного акта таким, що втратив чинність - до спеціально уповноваженого органу не пізніш одного робочого дня до закінчення строку виконання рішення подається копія акта про визнання регуляторного акта таким, що втратив чинність.

У разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом 10 робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Голова                                    Ю. А. Авксентьєв